Що таке шенгенська віза?

Документ для пропуску в європейські країни — у всіх на слуху останні кілька років, але відправляючись побачити Європу, ми не завжди чітко розуміємо, що значить «Шенгенська віза» і чим особлива «Шенгенська зона».

Що таке шенгенська віза

Питання «Що таке шенгенська віза?» має дуже просту відповідь. Шенген віза — це документ, який дозволяє туристу або іншій зацікавленій особі відвідувати одну або декілька країн Шенгенської зони. Він видається туристу представниками посольства країн Шенгенської зони, в яку той має намір відправитися. Віза дає перевагу безперешкодно перетинати кордони всіх 26 держав, які входять до складу зони. Тривалість дії та додаткові умови візи залежать від країни, до якої прямує турист і самого типу візи.

Шенгенська віза може бути:

• аеропортова;
• транзитна;
• спрощено транзитна;
• туристична;
• національна;
• короткострокова.

Що таке Шенген

Шенгенська зона — це не окрема країна, а результат державної домовленості. 14 червня 1985 року сім європейських країн підписали угоду. Мова йшла про те, щоб скасувати складний паспортний контроль на кордонах держав, які стали членами ЄС. Угода набула чинності лише через десять років, 26 березня 1995 року. Так утворилася перша Шенгенська зона, на територію якої, без суворого обліку кордонів і митних правил, пускали туристів з єдиним документом — шенгенською візою. Поступово розширювалися кордони Шенгену і до сімки почали приєднуватися інші країни.

На даний момент до складу Шенгенської зони входять 26 країн, 22 з яких є членами Європейського союзу.

Західна Європа представлена: Австрією, Бельгією, Німеччиною, Ліхтенштейном, Люксембургом, Нідерландами, Францією і Швейцарією.

Країни Східної Європи: Угорщина, Польща, Словаччина і Чехія.

Північноєвропейські члени: Данія, Ісландія, Латвія, Литва, Фінляндія, Швеція та Естонія.

Південноєвропейські держави в Шенгені: Греція, Іспанія, Італія, Мальта, Португалія та Словенія.

Не всі члени ЄС входять в Шенген. Чотири держави на поточний момент планують увійти в Шенгенську зону незабаром — це Болгарія, Кіпр, Румунія і Хорватія. У свою чергу ряд територій ЄС не беруть участь у Шенгенській угоді — Гваделупа, Майотта, Мартініка, Реюньйон, Сен-Бартельмі, Сен-Мартен і Французька Гвіана.

Що таке шенгенська віза і як її отримати

Шенгенська віза виглядає як невелика пластикова картка з фотографією і видрукуваною лазером інформацією.

На ній зазначені:

• Valid for — територія, на яку ви отримали перепустку.
• Type of visa — тип візи.
• Number of entries — допустима кількість заїздів.
• From… Until — терміни дії візи.
• Duration of stay — допустима тривалість перебування в країні або Шенгенській зоні.
• Issued in — місце видачі документа.
• ON — дата видачі.
• Number of passport — номер паспорта.
• Surname, name — ім’я та прізвище.
• Remarks — місце для додаткової інформації, яка вноситься прикордонниками та консульством.

Щоб отримати шенгенську візу, слід зібрати необхідний пакет документів і подати їх у посольство.

В список важливих паперів входять:

• закордонний паспорт з терміном дії 3 місяці від закінчення дії візи;
• документи, що підтверджують мету поїздки;
• квитки в обидві сторони;
• медична страховка;
• виписка з банку або місця роботи про фінансове становище;
• дві заповнені анкети;
• копія внутрішнього паспорта;
• фотографії.

Ці документи подаються у посольство, а також додатково оплачується консульський збір. Він може знадобитися як до подачі документів, так і після — залежить від посольства конкретної країни. Далі слідує співбесіда і, при вдалих переговорах та правильно оформлених документах, турист отримує візу.

Слід знати:

Якщо у ваших планах відкрити для себе хоч пів Європи — зверніться в одне з посольств бажаних країн.

Якщо ви порушували митні або внутрішні правила Шенгенської зони раніше, то вам можуть відмовити в отриманні візи знову.

Ви можете не отримати візу, якщо не володієте достатньою кількістю фінансових коштів або не переконали співробітників консульства в своїх цілях відвідування європейської країни.