29/11/2017

Моя подорож до Іспанії: від Мадрида до Вільяхойоси

Наша іспанська пригода давно завершилась, і я, нарешті, вирішила написати про неї.

Почалося все з того, що ми з моїм другом помітили акцію від МАУ про запуск нових рейсів з Західної України, та придбали квитки. Ціна виявилась надзвичайно привабливою, тому більше нас ніщо не бентежило. На вулиці ще стояв листопад, а ми вже стали щасливими власниками квитків Львів – Мадрид//Аліканте – Івано-Франківськ на червень.

Потім почалась підготовка до подорожі – поступова та спокійна. Ми довго обирали місце для відпочинку на морі, тому що я полюбляю тихі та атмосферні європейські містечка. Зрештою на просторах інтернету ми знайшли красуню Вільяхойосу. З транспортом у країни ми визначилися виходячи з фінансових міркувань. Поїзд Мадрид – Аліканте коштував 35 євро з людини, а автобус – 13 євро, різниця у часі становила 2 години (поїздом швидше). Останніми ми придбали авіаквитки для подорожі Україною.

У Мадриді

У перший день відпустки ми прибули до Львова. Давно я не була у цьому чудовому місті, тому мене приємно здивували зміни, які відбулись тут. Оскільки у нас було лише півдня на відпочинок, ми швиденько оглянули найцікавіші місця Львова, а потім терміново викликали таксі та відправились до аеропорту. Виліт було призначено о восьмій годині вечора, а прибуття до Мадрида – о пів на другу ночі. Зрозуміло, виїхати з іспанського аеропорту в такий час було не на чому, тому довелось знову викликати таксі, яке обійшлось нам у 35 євро.

Я одразу помітила, що Мадрид надзвичайно жваве місто – о другій годині ночі на вулицях було повно людей, працювали бари, а молодь співала пісні прямо у скверах.

Іспанія, пам'ятки
Подорож по Іспанії

 
Наступний ранок почався з палючої спеки. У червні температура в місті піднімається до +40°C на сонці. Але ми влаштували собі програму максимум та побачили декілька пам’яток: Національну бібліотеку, площу Колумба, площу Сибелес, Пуерта дель Соль, а ввечері – Плаза де Еспанья та Королівський палац. Ми гуляли вулицями міста поки сонце не сіло об одинадцятій годині вечора. Задоволені ми вирушили додому, щоб спробувати тапас з сангрією та відпочити від пригод.

Другий день також обіцяв бути спекотним. Ми прогулялися Гран-Віа, побували на площі Сибелес біля мерії, а потім вирушили до парку Ель-Ретіро, який просто неможливо було обійти стороною. Краса ландшафту та мармурових пам’ятників просто вражає. Вдосталь відпочивши на траві й перекусивши, ми ненадовго повернулися додому. Вечір зустріли у Західному парку, дорогою милуючись Храмом Дебод, який було привезено до Мадрида з Єгипту.

Останній день ми присвятили шопінгу та подорожі до Сантьяго Фіналу, а вечорі відвідали Плаза Майор, щоб насолодитись паелья та сангрією.

Порада на майбутнє для усіх мандрівників – якщо ви відпочиваєте в Іспанії самостійно, покажіть таксисту свій квиток на автобус, та він відвезе вас туди, куди потрібно.

На автовокзал Аточа ми знову дісталися на таксі. До речі, на вокзалі знаходиться цілий ботанічний сад, але немає автостанції. На щастя, ми виїхали заздалегідь та мали достатньо часу, щоб знайти допомогу та подолати три станції метро.

Перед поїздкою на автобусі ми запаслись солодощами та журналами, але це виявилось зайвим – кожне місце було оснащене системою персонального інтертейменту. Подорож для нас пройшла непомітно.

У Аліканте

І ось ми вже в сонячному Аліканте. Після заселення ми вирушили на головний та найбільший пляж у місті. Знаходився він у центрі. Опинившись на місці, ми були шоковані – навколо лунала російська мова, а в піску та воді знаходилось багато сміття (навіть памперсів). Водорості, яких ми побоювались, стали найменшою проблемою.

Вранці ми вирішили не повторювати своїх помилок та відшукали на карті інший пляж – маленький, але зручний. Відпочивали там лише місцеві жителі, але нам він дуже сподобався.

Іспанія, Аліканте
Прогулянка по Аліканте
Вулиці Аліканте

 
Вже у червні перебувати на пляжі вдень майже неможливо, ймовірність згоріти дорівнює 100%, навіть зі спеціальним кремом та парасолькою. Йти потрібно близько першої години дня та повертатись не раніше четвертої години пополудні.

З визначних пам’яток Аліканте хотілося б відзначити центральну вулицю з магазинами та ресторанами, набережний променад, ринок Меркадо та Замок Санта-Барбара. Я раджу підніматись туди у другій половині дня, наприклад, о сьомій. Дістатися до замку можна з центру міста пішки або доїхати на таксі. Ми вибрали перший варіант й здійснили підйом з протилежного центру боку гори, щоб напевно насолодитись приголомшливими краєвидами.

Аліканте справив на мене незабутнє враження. Найсмачніша сангрія та тапас в барах, запечена з овочами дорадо, а яких креветок ми купили на ринку Меркадо! До речі, ринок, працює лише з сьомої години ранку до другої години дня. Обробка продуктів, відсутність неприємного запаху, доброзичливість продавців – все чудово! Ціни там у два-три рази вищі за магазинні, але усе свіже та не заморожене.

Ми провели чотири смачно-пляжних дні в Аліканте та рушили далі – в містечко Вільяхойоса. Нашою помилкою стало придбання квитків на автобус відразу після прибуття до Аліканте. Пізніше ми дізналися, що біля нашого будинку зупиняється трамвай. Ціна проїзду – 2 євро. Для подорожі узбережжям раджу обирати саме його.

У Вільяхойосі

Вийшовши на автобусній станції у Віллі, я відразу зрозуміла, що це кохання з першого погляду. Попереду на мене чекала Вільяхойоса!

Місто поділено на дві частини – стару, розташовану на узбережжі, та нову – з висотками, готелями й супермаркетами. Ми обрали стару частину, та зупинились прямо на пляжі.

Вільяхойоса – це колишнє рибальське містечко, маленьке та затишне. Стіни будинків мають різні кольори для того, щоб моряки, повертаючись з плавання, могли побачити їх здалеку. На вулицях панує неповторна атмосфера.

У місті є два пляжі – великий та маленький. Великий пляж піщаний, довгий та широкий, поряд з ним розташовано багато кафе, барів й готелів, а закінчується він шикарною мариною з яхтами та ресторанами. Другий – маленький, гальковий, з чистою прозорою водою. Вирішити, який з них кращий, я так і не змогла.

Подорож до Іспанії
Пам’ятки Іспанії

 
Найвизначніша пам’ятка Вільяхойоси – це шоколадна фабрика Valor. Екскурсія туди повністю безкоштовна та проводиться іспанською й англійською мовами. Якщо ви хочете потрапити на фабрику, потрібно підійти до прохідної та знайти автомат з квитками, на яких вказано час екскурсії. Прогулянка по Valor займає близько 40 хвилин та завершується дегустацією шоколаду. Чого я там тільки не скуштувала! Гарячий шоколад, цукерки без цукру, шоколад зі смаком солі та карамелі! Можна купити солодощі прямо на фабриці. Коштують вони як у супермаркеті.
Ввечері можна прогулятися вулицями старого міста, який місцеві жителі називають Ла Вілла.

Тиждень пролетів швидко та непомітно. Вдень ми відпочивали на пляжі, а на заході сонця вирушали до одного з численних барів, кафе або ресторанів, щоб замовити смачного вина, диню, обернути її в хамон та насолодитися краєвидами Вільяхойоси.

Наостанок хочу дати кілька порад щодо повернення додому. Залишаючи містечко, обирайте трамвай, а не автобус, вони ходять набагато довше. А ось з Аліканте вже можна поїхати автобусом до аеропорту. Проїзд коштує близько 5 євро.

Якщо вам не до вподоби такий тихий та заспокійливий відпочинок, ви можете вирушити до «іспанського Лас-Вегаса» – Бенідорму! Туди завжди можна дістатися електричкою. Місто відоме парком атракціонів Терра Мітіко. Квитки коштують близько 35 євро, купувати їх краще заздалегідь онлайн. Якщо ви хочете насичено провести кілька днів, придбайте один квиток до Терра Мітіко та Мундомару – парку морських тварин.

У мене від подорожі до Іспанії залишилось враження, як від відпочинку у бабусі на дачі. Смачно, тихо, спокійно та завжди хочеться повернутись.

Марія Мухіна, керівник авіа відділу «Бізнес Візит»

Коментарі закриті.

Інші новини
25.12.2019

Напередодні Нового року прийнято будувати плани на рік майбутній. І головне залізничне відомство України не стало порушувати традицію. Компанія поділилася планами розвантажити львівський ж/д вокзал і зробити Скнилів хабом для міжнародних пасажирських потягів. Для цього «Укрзалізниця» планує з’єднати між собою станції Скнилів і Мостиську, яка сьогодні є пунктом пропуску через українсько-польський державний кордон. Також для зручності пасажирів пустять експрес зі… Читати далі

18.12.2019

23 грудня борт азербайджанського перевізника Buta Airways вперше приземлиться у Львові. У подальшому авіаперельоти здійснюватимуться двічі на тиждень, пункт відправлення — аеропорт Гейдара Алієва. Для бронювання вже доступні квитки трьох класів: Budget (безбагажний), Standard (10 кг багажу) і Buta Super (23 кг багажу). З урахуванням того, що маршрут відкривається напередодні різдвяних свят, українці отримали ще одну можливість урізноманітнити зимові канікули:… Читати далі

10.12.2019

Тури в Париж стануть більш різноманітними: в трьох годинах їзди від столиці Франції відкрився новий Національний парк. Тепер вимогливі українські туристи не будуть нарікати, що походи по нескінченних музеях, відвідування кабаре «Мулен Руж» і поїздки за екстримом в «Дісней Ленд» порядком приїлися. Парк розбили в ареалі проживання рідкісних тварин і птахів — диких кішок, чорних лелек, благородних оленів. Тут можна… Читати далі

Послуги Бізнес Візит:
//
viber