Філософ Стародавнього Риму Цицерон одного разу сказав: “Перший закон історії — боятися якої б то не було брехні, а потім не боятися якої б то не було правди”. І саме питання конфлікту правди і брехні витає навколо загадки зведення старовинного міста Мачу-Пікчу в Південній Америці.
Виявлений випадково, на кілька десятиліть забутий і знову набутий для світової історії — це місто приваблює сотні туристів щороку. Що ж в ньому такого загадкового?
Що таке Мачу-Пікчу?
Неподалік від адміністративного центру Перу, міста Куско, на гірському хребті у долині річки Урубамби видніються кам’яні стіни. Саме тут, на висоті 2450 метрів, зведене древнє місто інків, яке першовідкривачі прозвали Мачу-Пікчу. Незнаючі люди деколи називають його «Мача-Пікчу» або «Мачу-Пикча», але обидва ці варіанти не вірні. Назва «Мачу-Пікчу» перекладається з кечуа, мови південноамериканський індіанців, як «стара вершина». Адже зі стін цієї фортеці відкривається абсолютно неймовірний вид на мальовничі околиці Перу.
У загальному і цілому це містечко складається з приблизно 200 споруд різного призначення. Тут є і храми, і склади, і резиденції, а також житлові будинки і підземылля.
Не всі будови збереглися до наших днів в їх первісному вигляді. Всьому виною вітер, дощ та етапи археологічних розкопок. Однак навіть того, що залишилося нашим сучасникам, достатньо, щоб осягнути велич і рівень технічного розвитку цивілізації інків.
Місто все побудоване з кам’яних брил, дуже якісно обтесаних і відшліфованих. Багато вчених дивуються, наскільки серйозно будівельники поставилися до зведення цієї фортеці. Такий підхід дає підстави вважати, що Мачу-Пікчу була як релігійна або монархічна споруда.
В західній частині міста височіє частково зруйнований храм з вівтарем для жертвопринесень. Тут же видніється квартал житлових двоповерхових будиночків, виконаних з абсолютною математичною точністю.
В іншій стороні цілий комплекс будівель. Особливо виділяються палацові будівлі, які побудовані з більш якісного і міцного каменю. Біля палацу стоїть напівкругла вежа, яка надбудована над частиною скелястих вершин. Всередині цієї скелі є вхід в грот, куди рідко пускають туристів через небезпеку обвалу. Поряд з круглою вежею встановлений чакана, хрест інків, що служив символом вищих сил і допомагав жерцям під час магічних обрядів. Із-за схожості з спорудою в Куско, вежу назвали Храмом Сонця. В її божественному призначенні не сумнівається жоден місцевий житель, а археологи досі сперечаються, які ж конкретні функції вона виконувала.
Окремої уваги заслуговує так звана Прикрашена кімната, яка являє собою високий фундамент з обтесаного каменю і 32 вершини. Поруч з нею височить Храм трьох вікон, який отримав свою назву із-за трьох віконних прорізів у формі трапецій. Їх композицію доповнюють своєрідні сліпі вікна, які більше схожі на виїмки або звичайні полиці.
В центрі фортеці – Священна площа, від якої в різних напрямках до околиць міста ведуть стежки. Одні з стежок приведуть туриста до тераси над урвищем, де стоїть камінь Інтіуатана, біля якого приїжджі люблять робити безліч знімків і навіть загадувати бажання.
Хто виявив місто інків Мачу-Пікчу?
У XX столітті в Америці жив освічений, але схильний до авантюр політичний діяч і археолог Хайрам Бінгем. Він був спадкоємцем колонізаторів, які принесли на Гавайські острови слово Боже. Закоханий в історію і загадки стародавнього світу, Хайрам виявив незвичайну ініціативу і став керівником археологічної експедиції Єльського університету. У 1911 році він і кілька інших відважних вирушили в Перу, щоб знайти загублене місто інків, про яке писали в давніх рукописах.
Пошуки йшли не один місяць, але вченим все ніяк не щастило. Подейкують, ніби одного разу, під час блукання в горах біля річки Урубамби, Бінгем разом зі своїм провідником натрапив на дві індіанські сім’ї. Вони охороняли прохід до кам’яних стін древнього міста, щоб уберегти свою святиню від вандалів. Заплативши одного з індіанців приблизно 30 центів, Хайрам пройшов по стежці в глиб гірського хребта. Тут йому і відкрився величний вигляд Мачу-Пікчу, загублене місто Імперії Інків.
Знахідка викликала неймовірний фурор, але незабаром, на хвилі яскравих винаходів науки і техніки, про індіанську фортецю незабаром забули. І згадали лише через 30 років, коли і почалося більш детальне вивчення цього архітектурного феномену.
Вченими було встановлено, що Мачу-Пікчу був побудований приблизно в 1440 році імператором Пачакутеком. Він був дев’ятим правителем Імперії Інків і розширив територію своєї держави до озера Тітікака. Ґрунтуючись на документах XVI століття, дослідники зробили висновок, що в стінах цього міста проживало близько 1200 осіб вищого стану. На початку свого існування це була резиденція імператора, а після його смерті фортеця переформатувала у своєрідну школу. Тут хлопчики вивчали астрономію, а дівчатка — текстильну справу.
За іншою версією, Мачу-Пікчу виконував суто сільськогосподарські та оборонні функції. Такий висновок був зроблений на основі масивної будови стін і численних терас, на яких безумовно вирощувалися рослинні продукти харчування.
Відео — масштаби Мачу-Пікчу
Сам процес спорудження фортеці вражає своїм масштабом і точністю розрахунку. Всі будівлі і стіни, побудовані з великих каменів ідеальної форми. Деякі брили у висоту перевищують зріст людини. Вчені припускають, що матеріали для будівництва добувалися в каменоломнях, розташованих відносно далеко від міста. До будівельників ж вони доставлялися з допомогою помостів з колод. А шліфувалися вже на місці, перед укладанням.
В архівах давніх цивілізацій знайдено свідчення про те, що в Мачу-Пікчу вхід був закритий для простих людей. Сюди пускали тільки вище суспільство, жерців, свиту перших людей Імперії і кращих ремісників, які повинні були підтримувати добробут міста. Окремою кастою сюди потрапляли мамакунас – вибрані діви, яких приносили в жертву на догоду богам.
Вежі і палаци міста побудовані таким чином, що, якщо гірський хребет перенесе землетрус, зсуви або інші тектонічні зсуви, то храм встоїть. Висока міцність фундаментів і точний математичний розрахунок – ось запорука довговічності міста.
У 1532 році на територію Імперії Інків прийшли іспанські конкістадори, які захопили владу і почали насильно переучувати місцевих жити по-новому. Сам Мачу-Пікчу іспанці не знайшли, в той час як всі жителі фортеці в один момент просто зникли. Висуваються різні версії, куди ж поділося півторатисячне населення. Основними версіями вважаються дві думки – або вони пішли воювати з колонізаторами, або просто померли від голоду. Але цього ми вже не дізнаємося ніколи.
Основна інформація для туриста
Якщо вас зацікавила історія загубленого таємничого міста інків, то ви неодмінно захочете відправитися в Перу. Де знаходиться Мачу-Пікчу, ви вже знаєте. Тепер залишилося розібратися, як доїхати до узбережжя річки Урубамби.
Щоб потрапити в Мачу-Пікчу, тур замовляти не обов’язково. У Південну Америку можна відправитися і самостійно. Перше питання, яке відразу виникає у кожного туриста – як бути з візою.
Зауважте, що для українського туриста віза в Перу не потрібна. Достатньо мати при собі закордонний паспорт. Однак це стосується виключно туристичних візитів терміном до 183 днів. На кордоні вам потрібно буде підтвердити свою туристичну мету, бажано надавши бронь з готелю.
Якщо ж вам все-такі необхідна віза, то підготуйте закордонний паспорт, підтвердження платоспроможності, копії броні їх готелю та квитків в обидва кінці, а також страховку. Протягом кількох робочих днів ваша віза буде готова.
Добиратися до Агуас-Кальнтес, де, власне, і височить кам’яна фортеця Мачу-Пікчу можна двома способами. З Куско слідує прямий поїзд, вартість квитка на який обійдеться вам приблизно в 240 перуанських нових солей (близько 1836 гривень). Є й інший варіант для тих, хто не встиг на поїзд або просто не зміг взяти квиток. Вам доведеться слідувати до покинутого міста з пересадками на автобусах. Належить шлях з Куско в Урубамбу, звідти в Ойянтайтамбо. Далі ви прямуєте прямим поїздом до Мачу-Пікчу. Весь цей переїзд з автобуса в автобус займе від 5 до 7 годин, тому постарайтеся встигнути на поїзд.
Вхід в Мачу-Пікчу обійдеться вам в 120 солей (приблизно 918 гривень). Місто відкрите для туристів з 6 ранку. Тут можна поблукати лабіринтами кам’яних вуличок і ближче познайомитися з архітектурою інків. Загляньте в Обсерваторію та Храм трьох вікон.
Для бажаючих зробити прекрасні фотографії підійде Храм сонця і ворота Інтіуатана. Екстремалам ж буде цікаво взяти участь у сходженні на гору Уайна-Пікчу.
Недалеко за містом інків розташована гора Вайнапичу, куди теж можна піднятися і оглянути мальовничі околиці Аґуаскальєнтес. Що примітно, квитки сюди безкоштовні, але видають їх близько 6.40 ранку і в кількості 400 штук. Тому доведеться поквапитися.
Таємниці міста стародавньої Імперії
В силу того, що навколо Мачу-Пікчу існує безліч загадок, місцеві жителі люблять розповідати різноманітні легенди про давніх інків.
Так існує легенда, що перед падінням Імперії, жителі Мачу-Пікчу відчули наближення кінця і стали молитися своїм богам. Їх благання тривали і вдень, і вночі протягом багатьох днів. Вони волали до милості вищих сил і приносили жертви. І ось одного разу на небі чорні хмари опустилися до міста і забрали всіх жителів.
Відео — які секрети в собі таїть Мучу-Пікчу?
Інші ж кажуть, що боги не відповіли на благання інків. Багато жителів були принесені в жертву, населення залишилося дуже мало. І одного разу верховний правитель, зневірений і знавіснілий від страху, зістрибнув зі кручі. А інші мешканці, розбиті горем і втративши надію, просто розбрелися по Імперії.
Однак крім фантастичних історій є й цілком реальні факти, які не можуть не викликати інтерес. Під час одних з розкопок в Мачу-Пікчу були знайдені 173 скелета, 150 з яких належали жінкам. Одне з поховань привернуло найбільшу увагу археологів. В могилі лежав скелет жінки, що перенесла хворобу сифіліса. Поруч з нею були знайдені останки маленької собаки, кілька керамічних виробів, два вертіла і вовняний одяг. Чому саме такий набір жерці поклали в хованки, і ким була ця жінка – досі залишається загадкою.
Іншим цікавим, але спірним залишається фактом обличча Мачу-Пікчу, яке видніється на рельєфі гірського хребта з північної сторони. Багато хто бачить в обрисах гори губи, ніс і підборіддя, і вважають, що це образ зберігача міста. Однак деякі туристи в упор не бачать цього силуету і вважають таку версію просто вдалим маркетинговим ходом.
Так чи інакше, але старовина завжди викликала жвавий інтерес у спадкоємців давніх імперій. Мачу-Пікчу не виняток, адже на ряду з пірамідами Майя, Стоунхэнджем і української Кам’яною могилою він залишається тим відбитком давньої історії, який залишає більше питань, ніж відповідей. Але в цьому його особливість.
